ВТО как учебная дисциплина

Рекомендованная ссылка на источник: Чибісов Д.М. “Право Світової організації торгівлі як навчальна дисципліна: про необхідність уніфікації характеристик дисципліни” / Электронный ресурс: http://iplaw.in.ua/?page_id=88

Останнім часом у науковій літературі на рівні монографій, науково-практичних посібників та дисертацій вживаються різні термінологічні звороти та абревіатури: «еволюція механізму вирішення спорів ГАТТ/СОТ», «Право Світової організації торгівлі», «Право ГАТТ/СОТ», «Орган вирішення спорів СОТ», «ОВС», «ОРС», «ДСБ», «ГАТТ 1994», «ГАТТ 1947», «ГУТТ». Проте зрозуміло, що деякі науковці використовують такі поняття інтуїтивно, не надаючи достатньої аргументації при виборі того чи іншого термінологічного звороту, що однак призводить до потрапляння у наукові видання термінів необґрунтовано абстрактного, вузького чи навіть побутового характеру. Більш того, принаймні зрозумілим було б те, що автор використовує одне і теж визначення для відповідного явища, чи механізму, однак загалом все навпаки. Так, А.О.Гаркуша в 2008р. використовував переважно конструкцію «ГАТТ/СОТ», натомість в 2010р. – лише «СОТ». В статті від 24.02.2010 «Юридична сила рішень Органу з вирішення спорів СОТ» автор використовує термін «ОРС СОТ», а в статті від 20.05.2008 «Еволюція механізму вирішення спорів ГАТТ/СОТ і його сучасний стан» термін «ГАТТ/СОТ». Загалом використання термінології автором спорадичне, фрагментарне та необґрунтоване. Наприклад, в статті «Еволюція механізму вирішення спорів ГАТТ/СОТ і його сучасний стан» А.О. Гаркуша використовує термін «ОРС» абсолютно не обґрунтовуючи його вибір. Скоріш за все А.О. Гаркуша використовує «ОРС» як похідний від російського «Орган разрешения споров», в той час як на українській він має бути «Орган вирішення спорів» чи «Орган врегулювання суперечок» та скорочено «ОВС». Відповідно, Т.О. Пода використовує саме «ОВС», а не «ОРС» [2, с. 4]. Однак, якщо використовувати принцип уніфікованої інтерпретації ми отримаємо «ДСБ», від англійського «Dispute
Settlement Body» – «DSB». Цей термін використовує В.М. Довгань. Останнє, на нашу думку є більш коректним.

Існує потреба в підручнику з права СОТ, оскільки існуючі навчально-методичні матеріали з міжнародного економічного права не завжди надають доступну для сприймання інформацію. Наприклад, автор підручника «Международное экономическое право» С.А. Міхеєв пише, що: «…равноправный режим, соотносимый с каузулой о наиболее благоприятствуемой нации в необусловленной форме, которая была закреплена раньше в ГАТТ, а в настоящее время в ВТО…» [5, c.9]. Загалом, фахівці з права СОТ зрозуміють процитовану фразу С.А. Міхеєва, однак, для студентів це буде проблематично, так як вчений не конкретизує, яку саме ГАТТ він має на увазі, та відповідно може ввести в оману не досить досвідченого дослідника імплікацією того, що ГАТТ 1994 р. не є складовою правової бази СОТ, а ГАТТ 1947 р. (з відповідними змінами та доповненнями) не є складовою ГАТТ 1994 р.

 Вказана термінологічна критика однак може бути віднесена в деякій мірі і до нас, так як на початку дослідження тематики СОТ у 2009-2010 р. ми використовували термін «ГУТТ», як похідний від українського «Генеральна угода з тарифів та торгівлі». Однак, зважаючи на деяких авторитетних іноземних дослідників, які спираються на принцип «уніфікованої інтерпретації» (тобто інтерпретації від мови оригіналу), терміну «ГАТТ» від англійської «GATT», вирішено було змінити термінологію [6; 7]. Більш того, виходячи з такого «філософського ряду», потрібно змінювати і абревіатуру «СОТ» на «ВТО» від англ. «WTO», що однак не зроблено з причини відсутності аналогів літери «W» в українській мові. Для вирішення цієї проблеми доцільним є створення національного тезаурусу з права СОТ, та законодавче закріплення за Міністерством юстиції України повноважень його ведення.

Постає й інша проблема – неоднозначна змістовна частина, кількісні та якісні характеристики дисципліни з права СОТ. Наприклад, доцент кафедри європейського права ЛНУ ім. І.Франка., к.ю.н. В.І. Мотиль викладає дисципліну «Право СОТ» яка складається з шести тем [8]. Натомість, доктор права Університета Базеля (Швейцарія) Крістіна Н. Шефер передбачає 11 складових тем тієї ж дисципліни [9]. За К. Шефер дисципліна «Право СОТ» є складовим напрямком курсу з міжнародного економічного права і має вивчатися у контексті останнього, з чим ми повністю солідаризуємося, а за Н.В. Плахатнюком – частиною міжнародного торгівельного права, що є формально коректним, однак неправильним, так як сфера регулювання СОТ охоплює і не класичні торгівельні аспекти, наприклад – інвестиції, інтелектуальну власність тощо. Таким чином, на відміну від попередніх дослідників професор кафедри міжнародного права та
порівняльного правознавства МАУП Н.В. Плахотнюк надає іншу назву дисципліні, акцентуючи увагу на її підпорядкованості. Так, він називає дисципліну «Міжнародне торгівельне право» хоча за змістом вона є суто правом Світової організації торгівлі [11]. Усі 11 тем, запропоновані Н.В. Плахотнюком стосуються виключно права СОТ, не розкриваючи правового змісту та організаційної структури жодної іншої міжнародної організації економічного профілю. З цього приводу ми вважаємо назву зазначеної дисципліни невідповідною її змісту.

Викладач НаУКМА – В.М. Довганьпропонує Довідкове видання з права СОТ яке складається з 15 параграфів, названих відповідно норм права СОТ які вони характеризують. Така точка зору здається нам логічною, однак не комплексною. Тим не менш, довідкове видання В.М. Довганя під назвою «Право Світової організації торгівлі. Вступ України до СОТ» [10] ми вважаємо першою відносно зрілою працею яка надає низку спеціальних теоретичних знань цієї площини. Більш того, термінологія видання відповідає принципу уніфікованої інтерпретації скорочень та абревіатур від мови оригінала, наприклад «ГАТТ», «ТРІПС» та «ДСУ». Загалом, на наш погляд, можна використовувати видання як навчальний посібник, а тому ми включили його до порівняльної таблиці для подальшого аналізу (див. нижче).

Зрозуміло, що дебати щодо змісту та назви дисципліни мають бути активними, однак конструктивними. Виходячи з цього, модель курсу «Право СОТ» повинна бути цілісною і забезпечувати вивчення правових питань міжнародної торгівлі. Серед таких обов’язкових питань слід виділити наступні: 1) сфера, місце та засоби регулювання міжнародних торгівельних відносин в СОТ; 2) організаційні та правові особливості діяльності СОТ; 3) процес вирішення торгівельних спорів; 4) засоби захисту національних інтересів України; 5) особливості правового становища малорозвинених держав, та держав, що розвиваються, і вивчення їх правового потенціалу. Відповідно до таких критеріїв, пропонується поділити дисципліну «Право Світової організації торгівлі» на вісім тем.

Порівняльна таблиця структури навчальної дисципліни «Право СОТ».

Powered by IPLAW

№	В.І. Мотиль «Право СОТ»	Крістіна Н. Шефер «Міжнародне економічне право: Право Світової організації торгівлі»	Н.В.Плахотнюк «Міжнародне торгівельне право»	Д.М. Чибісов «Право Світової організації торгівлі»	В.М. Довгань «Право Світової організації торгівлі. Вступ України до СОТ»
1	«Основні засади функціонування Світової Організації Торгівлі» ;	«Теоретичні основи для лібералізації торгівлі»;	«Світова організація торгівлі»;	«Місце права СОТ у міжнародному економічному праві»;	«Історія створення та структура ГАТТ/СОТ»
2	«Правове регулювання торгівлі товарами в рамках СОТ»;	«Роздуми про торгівлю»;	«Основні принципи регулювання міжнародної торгівлі»;	Шляхи лібералізація торгівлі:загальнотеоретичні концепції	«ГАТТ – правовий захист торгівлі»
3	«Правове регулювання торгівлі послугами в рамках СОТ»;	«Історія СОТ»;	«Регулювання кількісних обмежень — квот»;	«Світова організація торгівлі: історія створення, структура та функції»;	«ГАТС»
4	«Правове регулювання торгівельних аспекті прав інтелектуальної власності в рамках СОТ»;	«Цілі СОТ»;	«Регулювання тарифів»;	Організаційні та правові засади діяльності СОТ	«ТРІПС»
5	«Механізм регулювання спорів в рамках СОТ».	«Структура СОТ»;	«Міжнародна торгівля послугами та СОТ»;	«Поняття та основні положення права Світової організації торгівлі»;	«ДСУ»
6	×	«Торгівля товарами»;	«Антидемпінгові заходи»;	«Правила доступу до внутрішнього ринку держав-членів Світової організації торгівлі»;	«ТПРМ»
7	×	«Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок»;	«Субсидії та компенсаційні заходи»;	«Механізм врегулювання торговельних спорів: принципи захисту національних інтересів»;	«СФЗ»
8	×	«Торгівля послугами»;	«Захисні заходи»;	«Проблеми «преференційного» законодавства СОТ щодо малорозвинених держав».	«ТБТ»
9	×	«Угода щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності»;	«СОТ і регулювання інших секторних галузей та торговельних питань»;	×	«Державні закупівлі»
10	×	«Право СОТ та фізичні особи»;	«Розв’язання суперечок у Світовій організації торгівлі»;	×	«Митна справа»
11	×